Історія закладу освіти

/Files/images/2222.jpg

Шановний читачу історії Григорівської школи, дозволь спочатку коротко ознайомити тебе з історією села, в якому ти народився й пізнав у школі важливість знання, освіти, писемності.
Село наше розташоване понад річкою Красною, що в геологічні епохи проложила своє русло по Дніпровській височині і є правою притокою Дніпра, за довжиною 12 км.
З давніх – давен Григорівка, Гусачівка і Матяшівка входили до складу давньоруської держави – Київської Русі. Володів наділеними землями князь Роман Всеволодович. Центром його володінь було село Красне, це 3 км від Григорівки. У 1165 році Роман Всеволодович на чолі своїх підданих вступив у жорстоку битву з половцями, що нападали на Київську Русь. Свідками битви є три кургани – могили, що височать біля Матяшівки.
Села Григорівської сільської ради засновані Києво–Печерськими монастирями у ХІІІ столітті.
У другій половині ХУІІ століття польські феодали придушили визвольний та релігійний гніт українського народу. Польський король Ян Собеський передав землі, а з ними й селян Григорівки, Гусачівки і Матяшівки у володіння Уніатської метрополії, яка була створена для посилення релігійного, соціального поневолення українського народу.
З початку ХІХ століття і до 1852 року село Григорівка було вотчиною Маврія Комаровича, а потім шляхтича Льва Модзолевського. В цей період в селі нараховувалося 30 дворів з 420 жителями. До маєтку Комаровича входило село Матяшівка, яке мало 11 дворів.
. Ось тут давайте перегорнемо сторінку, на якій вже будемо читати про історію зародження школи і освіти взагалі й зокрема Григорівської школи.
Cвященик села Нові Безрадичі Обухівського району на Київщині Павло Григорович Леонтович завідував школою 46 років був нагороджений двома орденами: Святої Анни та Святого Володимира. Священик Григорівської церкви отець Феодосій Миколайович Шереміцинський, що навчав дітей у нашій школі більше 30 років, окрім кількох нагород від церкви був нагороджений орденом Святого Володимира ІУ ступеня.
Масове поширення приходського шкільництва не обійшло і Григорівки – причому діючі тут церковнопарафіяльної школи довгий час були єдиним навчальними закладами в селі .Першу приходську школу в Григорівці уло відкрито у 1860р. ( деякі документи подають навіть числа , проте вони різні) настоятелем тогочасного храму Різдва Христового священиком о. Феодосієм Миколайовичем Шереміцинським.
Власне, о.Феодосій відкрив у Григорівці не одну, а дві школи – як свідчать клірові відомості, 16 лютого 1860 року в селі з’явилася приходська школа для хлопчиків, а 9 листопада того ж року – для дівчаток.
Якщо в сотнях сіл Київщини школи десятиліттями перебували в оселях духовенства, то парафіяльній школі с.Григорівки пощастило значно більше – для занять місцевих дітей григорівським поміщиком Модзалевським було подаровано окремий будинок, в якому школа перебувала не одне десятиліття. 1 жовтня 1891 року у приселку місцевої парафії – Матяшівці – з’явилася окрема церковнопарафіяльна школа і учні з Матяшівки, які раніше ходили до Григорівського навчального закладу, стали відвідувати школу в рідному селі.
З 1894 керівником приходської школи с.Григорівки став священик о.Андрій Петрович Борецький – представник давньої духовної династії, вихідці з якої століттями служили в різних храмах неозорої Київської губернії
Село, школа, цукрозавод, сільськогосподарське підприємство – це єдиний суспільно – економічний суб’єкт життєдіяльності і існування населення Григорівки. Ми змушені відступити від викладу історії школи та приділити трохи часу історії села, цукровому заводу та сільськогосподарському підприємству «Світанок»
У 1909 році у Григорівській приходській школі було 3 класи, в яких навчалося 52 учні: Дітей навчав один вчитель Приходько Йосип Іванович, родом із села Гребінки Гребінківського району. Приміщення школи розташовувалося в урочищі «Долина».
У 1914 році було закінчено будівництво нового приміщення школи для дітей робітників і службовців цукрового заводу, що була відкрита ще у 1901 році і працювали у пристосованих приміщеннях. Утримував школу своїм коштом цукровий завод. У цій школі працювало вже 4 вчителя, особливою повагою серед населення Григорівки користувався вчитель – Кремінський Володимир Володимирович.
. У 1914 році завод побудував нове приміщення школи. У 1919 році рішенням волосного виконкому церковно – приходську Григорівську школу було об’єднано з двокласним училищем цукрового заводу. Об’єднана школа стала називатися початкова трудова школа.
Трудові школи відкрили і у Гусачівці, і в Матяшівці. У школах працювали вчителі, що навчали дітей у них ще до революції..
У 1924 році завідуючим школою став Антоненко Юрій Петрович син токаря Київського заводу «Більшовик». Наступним керівником школи став Блишковий Григорій з Сущан.
З метою переходу до семирічного навчання у Григорівці відкривають 5 клас. У 6 та 7 класи, хто бажав далі навчатися, після 5-го класу ходили у Обухівську школу. Цей шлях, шлях на Обухів, два роки (6 і 7 класи) міряв Кисіль Іван Савович, житель Григорівки. Христич Захарій Дем’янович навчався у Григорівській школі, коли нею завідував Шарапов.
У 1935 році нова віха у історії Григорівської школи, вона стає середньою школою, в якій навчається 440 учнів. Першим директором середньої школи була Сікорська Марія Григорівна, яка викладала фізику і російську літературу. Далі директорами Григорівської школи були:
Жорновий Ілля Васильович,
Сурчан Іван Петрович,
Омельченко Семен Нечипорович,
Ус Федір Гнатович.
8 листопада 1943 року Червона Армія звільнила Григорівку.
У січні 1944 року у школі розпочали навчання всі класи, після завершення ремонту її приміщень. У 1944 – 45роках в школі працювали вже 18 вчителів, що навчали учнів 1 – 9-х класів. Директор школи Середа Андрій Хомович, фізрук Луценко П.М, завгосп Крамар З.Д. ремонтували парти, склили вікна склом, що позносили учні. Батьки вдома віддавали свої подвійні вікна, у кого вони були.
У 1957-64 роках здійснювалась реконструкція і добудова школи. Було збудовано 10 нових класних кімнат. Фінансування здійснювали Григорівський цукровий завод та Григорівський колгосп «Ленінський шлях». Внаслідок цього школа перейшла на однозмінне навчання. Також було обладнане парове опалення.
Завзятість, наполегливість, бажання створити хороші умови для навчання і виховання дітей врешті-решт дали свої наслідки.
У 2001 році школа відкрила свої двері для щасливих дітей. і задоволених педагогів. Діти принесли тисячі квітів і подарували їх робітникам, які брали участь у будівництві, а саме: міжколгоспбуд, начальник Савченко Ф.Т., начальник дільниці Папенко В., начальник відділу капітального будівництва Обухівської райдержадміністрації – Панченко А.І.
Контроль і керівництво за будівництвом школи здійснював голова Обухівської райдержадміністрації Янківський Іван Іванович, завдяки ініціативі і наполегливості якого і було розпочато і велось будівництво школи.
На потреби школи відгукнулись спонсори: І.І.Янківський, його син теж І.І.Янківський, В.М.Геля, С.О.Міщенко, В.І.Кисіль,В.Ф.Сукаленко, які виділяли кошти для купівлі меблів, обладнання, матеріалів.
З ініціативи директора школи Янківської Наталії Єгорівни та Олександра Міщенка у школі створено один з найкращих краєзнавчих музеїв в районі і області, який розміщено у двох суміжних кімнатах. Музей відкрито 6 листопада 2003 року.
Школа стала однією з кращих в районі по патріотичному вихованню учнів. Учні школи доглядають дві братські могили, допомагають ветеранам Великої Вітчизняної війни, проведено десятки зустрічей з учасниками бойових дій.
Школа є опорною в районі з питання якісної організації та творчого втілення новаторських педагогічних ідей у навчально-виховний процес. Проблемне питання «Творче використання пошукового та краєзнавчого матеріалів в навчально-виховному процесі. Організація і створення шкільного музею».
Методична проблема школи: «Удосконалення навчально-виховного процесу шляхом диференціації навчання, впровадження нових педагогічних технологій». В школі працює 4 методичних об’єднання . Методичне об’єднання вчителів початкових класів використовує творчу спадщину В.О.Сухомлинського.
З метою розширення світогляду учнів у різних галузях науки, виявлення найбільш обдарованих учнів школи та розвитку і поглиблення їхніх здібностей в школі працює Мала Академія Наук. Учні беруть активну участь в різних олімпіадах, конкурсах і здобувають призові місця.
Давно все те було… Але цього не забудеш, не викинеш із життя. Нехай сьогодні гордо височить наша школа. Вона молода, повна сил, енергії.
Дякуємо, що Ви ознайомились з історією Григорівської школи. Бажаємо Вам щастя, здоров’я, родинного затишку, натхнення і творчих успіхів. Нехай Бог оберігає Вас і Ваші домівки.
З повагою колектив школи. Чекаємо на Вас.

Кiлькiсть переглядiв: 184

Коментарi